Як вберегти шлюб і подолати сімейну кризу?!

Як подолати психологічну несумісність? Зрада. Вибачити чи піти? Фінансові проблеми і сім'я? Коли секс не такий? Кризові етапи та підготовка до них!



"Не зійшлися характерами" - так найчастіше відповідають розлучені українці на запитання про причини розриву шлюбу.

Соціологи підкреслюють, що в списку причин саме психологічна несумісність займає першу сходинку, а вже за нею йдуть зрада, залежність одного з партнерів від алкоголю чи наркотиків, сексуальна невдоволеність тощо.

 

Психологи в свою чергу говорять, що словосполучення "психологічна несумісність" не відображає справжніх причин розлучення, а є нічим іншим як зручним поясненням незручних обставин.

Навіть тоді, коли перешкодою для щасливого сімейного життя стає конкретна проблема, наприклад, зрада або сексуальна невдоволеність одного з партнерів, не варто поспішати з розлученням, адже найлегше - це піти, значно важче зберегти сім'ю, розібратися, вирішити проблему та пробачити. Але немає нічого неможливого.

 

Як подолати психологічну несумісність

Психологи говорять, що часто подружжя просто не хоче або не здатне шукати компроміси та змінюватися, значно простіше і зручніше прикриватися міфічною несумісністю. Це можна виправити.

 

Потрібно усвідомлювати, що нову сім'ю створюють люди зі вже сформованими поглядами на життя, звичками, психологічними установками, системою цінностей, які були сформовані в батьківських сім'ях.

У новій сім'ї все це зіштовхується, що сприяє створенню нових спільних правил комунікації, а це потребує змін від кожного члена сім'ї. І далеко не кожен готовий до цього.

Важливо пам'ятати, що не ти один поступаєшся своїми звичками, інший член сім'ї також чимось жертвує.

Також важливим моментом є відгородження від батьківського впливу в період формування спільних правил у новій сім'ї. Адже батьки будуть захищати ті правила і цінності, яких дотримуються вони і які вклали в свою дитину. Це може призвести до конфліктів між молодими.

 

Зрада. Вибачити чи піти?

Дізнавшись про зраду, потрібно заспокоїтись і поводитись врівноважено. Не скандалити, не ображати один одного, не робити поспішних рішень і тим паче вчинків.

Психологи наголошують, зрада - це провина обох партнерів, а не лише того, хто "сходив наліво", адже в сім'ях, де є любов, довіра і взаємоповага, зрада - явище вкрай рідкісне.

Саме тому зраду варто пробачати, радять психологи. А для цього потрібно розібратися з причинами такого вчинку. І це найважче.

Потрібно сісти разом і проговорити ситуацію, розібратися, чому так сталося, які були причини, адже зрада не означає, що любов одного партнера до іншого згасла.

Це потрібно і для того, щоб людина, яку зрадили, не втратила високу самооцінку та впевненість у собі.

Говорити потрібно доти, поки причини не набудуть хоча б мінімальних обрисів. Зрештою, варто звернутися до сімейного психолога, який допоможе швидше знайти причини, зрозуміти їх і пробачити.

 

Фінансові проблеми і сім'я

У цьому питанні немає універсальних рецептів. Матеріальні труднощі можуть як зміцнити шлюб, так і повністю його зруйнувати.

В першому випадку мова йде про сім'ї, де люди довіряють один одному і є рівноправними, щирими партнерами. Інший випадок - сім'ї, в яких стосунки вибудовуються на основі особистих егоїстичних інтересів. Такі шлюби, стикаючись з матеріальними проблемами, приречені на розпад.

Варто пам'ятати, що матеріальні труднощі можуть бути тимчасовими і вони не вартують остаточної втрати людини, з якою ви разом невипадково. Більше терпіння і розуміння. Варто інколи ставити себе на місце партнера, щоб зрозуміти ситуацію з його точки зору.

 

Коли секс не такий...

Якщо хоча б в одного з членів подружжя є сексуальна невдоволеність, необхідно звернутися до психотерапевта-сексолога. Адже часто проблема криється саме в психологічних моментах, а не фізіологічних.

Цю проблему варто вирішувати щонайскоріше, адже сексуальна невдоволеність сприяє швидкому розвитку інших негативних явищ в сімейному житті: взаємну емоційну прохолоду, пошук шляхів вдовольнитися поза сім'єю, психологічних проблем тощо.

Якщо не звертати на це увагу, процес може зайти настільки далеко, що вже буде неможливим повернути стосунки до норми.

У той же час проблеми в сексуальному житті часто виникають від невміння людей пояснити партнеру свої бажання і вподобання, невміння бути щирим у цій темі і, не соромлячись, говорити про неї.

Часто це залежить від виховання. В цьому світлі варто пам'ятати, що якщо в сім'ї тема інтимних стосунків є табуйованою, то в майбутньому у дітей можуть бути проблеми в цій сфері саме через відчуття, що тема є забороненою, що говорити про неї - соромно.

Люди, які мають в сімейному житті сексуальні проблеми, не повинні соромитися говорити, ділитися, а тим паче, не повинні соромитися йти до лікаря.

 

Кризові етапи та підготовка до них

Сімейні кризи - явище природне, говорять психологи. Щоб подружжя пережило їх з мінімальними стресами і безболісно, потрібно готуватися до них заздалегідь.

Існує кілька класифікацій таких криз з точним визначенням моментів, часу і обставин, коли вони виникають.

Одні психологи говорять про чітко визначені "кризові" роки - один рік подружнього життя, три роки, сім і далі кожні сім років. Інші психологи говорять, що кризові періоди не пов'язані з конкретним роком подружнього життя, а лише з подіями, що в ньому відбуваються.

Так, в перший рік відбувається взаємне звикання один до одного, який супроводжується зміною старих звичок на нові. Цей перехід часто є стресовим для обох партнерів.

Наступний важливий етап - народження дитини. Досі сім'я складалася лише з двох осіб, які "притерлись" на побутовому рівні, створили сталу систему співіснування. Поява третього члена сім'ї вносить в цю систему відчутний дисбаланс - по-новому розподіляються сімейні ролі і відповідальність.

Часто на цьому етапі чоловік почувається зайвим, виникає свого роду відчуженість чоловіка, який не може знайти собі місця в новоутвореній системі "мати-дитина".

Попри поширену думку, що поява дитини зміцнює шлюб, в цей період досить часто відбувається взаємне збайдужіння партнерів один до одного і є ризик появи зв'язків на стороні.

До кризового періоду психологи відносять і час, коли перша дитина іде в школу, адже це теж в певному сенсі змінює звичне сімейне життя.

Важливим кризовим моментом є і час, коли остання дитина покидає батьківський дім. Тоді подружжя знову лишається удвох і їм знову треба перебудовувати свої стосунки і свій стиль життя, а в старості це значно складніше.

У кризові періоди обидва партнери потребують уваги, розуміння, спокою, довіри. Подружжя має усвідомлювати, що ці кризові моменти є тимчасовими, бути морально готовим до труднощів і бути вкрай терпимими один до одного.

 

Сім'я vs залежність

Коли в сім'ї один з партнерів має залежність - алкогольну, наркотичну чи до азартних ігор, варто замислитися, чи потрібно рятувати такий шлюб.

Психологи говорять, що кожен такий шлюб варто рятувати. Інколи явна загроза розлучення є єдиним мотиватором для залежної людини відмовитися від своїх звичок.

Варто також пам'ятати, що часто така залежність є результатом невдоволеності сімейним життям, свого роду втеча від цього.

У такому випадку винною в такій ситуації є не лише залежна людина, а й її оточення, яке створило відповідні умови й атмосферу для виникнення психологічного дискомфортну. В цій ситуації краще звернутися до спеціаліста.

 

Самореалізація і розвиток

Кожен член сім'ї має саморозвиватися і вдосконалюватися, як внутрішньо, так і в питанні творчості, роботи тощо.

Якщо один член сім'ї працює над собою і розвивається, а інший зупинився, то конфлікти неминучі.

По-перше, почне знижуватися самооцінка того, хто не розвивається, а звідси - заздрість, відчуття невдоволеності, роздратування, підозри, ревнощі тощо.

По-друге, людині, яка активно розвивається і вдосконалюється, може стати нецікаво зі своїм парнером, який зупинився.

Тому важливо мати захоплення, як спільні, так і окремі, друзів, свої власні справи. Немає нічого страшного і у відпочинку окремо тощо.

 

Просто поговорити

Психологи нагадують, що часто проблему можна вирішити, просто щиро поговоривши. В багатьох сім'ях не прийнято говорити про свої переживання, страхи чи потреби, особливо що стосується сексуального життя.

Часом відверта розмова здатна зберегти сім'ю і попередити низку проблем. Привчайте себе говорити, але щиро, чесно і без зайвої сором'язливості. Між членами сім'ї має бути довіра і взаєморозуміння.

 

Згадати про свою любов

У кризові моменти варто сісти і подумати, чим саме вас колись привабила ця людина, згадати про відчуття любові до неї, яке ви відчували на початку сімейного життя, проаналізувати, що змінилося, що зникло з того моменту і спробувати відновити це.

Варто пам'ятати, що не буває таких ситуацій, де винен лише один член сім'ї, адже сімейні пари утворюються за "принципом дзеркального відображення".

Замість того, щоб звинувачувати партнера, варто подумати про себе - ви самі привабили таку людину, зацікавили її чимось.

 

Допомога спеціаліста

Якщо сімейна пара сама не здатна подолати кризу, вирішити проблеми тощо, то варто звернутися до сімейного психолога. Часто одного-двох відвідувань вистачає, щоб не лише врятувати шлюб, а й дати йому друге дихання.

Інколи, правда, доводиться довго працювати, щоб врятувати сім'ю. Головне усвідомити, що це та людина, з якою ви збиралися жити до кінця життя, та людина, з якою ви маєте прожити найважливіші моменти в житті кожної людини і зрозуміти, чому і навіщо ваш шлюб варто рятувати. Якщо бажання є, буде і результат, впевнені психологи.

Дякуємо за допомогу в підготовці матеріалу сімейному психологу Олександру Коломийчуку, керівнику центру сімейної психології "Путь к себе" Наталі Маляровій, керівнику центру психології "Я + Сім'я" Валерії Куксі   http://life.pravda.com.ua/society/2010/11/5/64554/

 



Создан 09 дек 2014